«Півонія з найдавніших часів є символом достатку», — колекціонерка фарфору Людмила Карпінська-Романюк

Перевести сайт на Украинский

Весна у цьому році видалась особливо теплою. Отож, і квіти зацвіли раніше, ніж зазвичай. Тюльпани, бузок, півонії, іриси — всі вони втілюють красу природи та життєствердність життя. Попри війну, люди висаджують їх біля домівок та на балконах, у парках та скверах… Бо там, де краса, там життя та надія.

«Мій сад — найпрекрасніший мій шедевр», — писав легендарний Клод Моне, квіти на полотнах якого зачаровують нас вже не одне століття. А видатний Анрі Матісс зазначав: «Квіти цвітуть всюди для всіх, хто тільки хоче їх бачити.»

У різних країнах одні й ті ж самі квіти все ж різні. У цьому можна впевнитись, подорожуючи світом. Вони навіть пахнуть не однаково. Українські квіти зачаровують розмаїттям та красою. Отож вітчизняні фарфористи так охоче зображали їх на сервізах, декоративних тарелях та вазах.

У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк, яка раніше поділилася історіями про «пташині» мотиви у вітчизняних фарфористів, розповіла про українську флористику у декорі посуду та ваз. Адже травень уже на порозі…

«Бузок вважається потужним оберегом від заздрісників та недоброзичливців»

 — Весна-красуня — чарівний період яскравості фарб у природі, справжнього тепла, надій на добрий урожай та на кращу долю, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Особливо квітучі місяці — квітень (власне його назва про це і свідчить) і травень. Отож весняні квіти — особлива тема у творчості митців і зокрема фарфористів. Подивіться на роботи одеситки Олени Жернової: квіти на її тарелях немов справжні: тюльпани, бузок, півонії (на фото у заголовку).

ВІДЕО ДНЯ

О. Жернова. Декоративна таріль «Весна іде, красу несе, а тій красі радіє все» — за мотивами пісні «Ой, у вишневому саду». Одеса, 2015

— Дійсно, краса!

РЕКЛАМА

— Кожна квітка має символіку. Наприклад, півонія з найдавніших часів є символом достатку. Ці квіти у себе у дворах висаджували люди на подяку за нього. Білі та рожеві півонії також символізують щасливий шлюб, отож не випадково ними так часто декорують весілля. Ці квіти малювали Едуард Мане та Ренуар. Дуже гарні півонії можна побачити на картинах видатного українського художника Олексія Шовкуненка.

М. та В. Трегубови. Декоративний чайник «Півонії». Коростенський ФЗ. 1982.

РЕКЛАМА

Також дуже популярний у творчості українських митців бузок. Кущ бузку на подвір’ї у давнину називали рай-деревом, адже краса та аромат бузку надзвичайні. Бузок вважається потужним оберегом від заздрісників та недоброзичливців. Отож, мабуть, ви помітили, що кущ бузку у селах є практично біля кожної хати.

Китиця бузку на глечику Полонського фарфорового заводу. 1950-ті

РЕКЛАМА

«У давнину тюльпан вважався квіткою для обраних»

— А що символізує тюльпан?

— У далекі часи тюльпани вирощувалися в королівських садах і були доступні лише монаршим особам та аристократії. Він вважався квіткою для обраних й був символом знатності та заможності. А ще ця квітка — символ відданого кохання. За легендою, перський принц Фархад, пристрасно закоханий у красуню Ширін, був введений в оману своїм оточенням. Заздрісники вигадали історію про смерть його коханої дівчини, і принц, повіривши їм, з горя зістрибнув зі скелі. На місці загибелі Фархада виросла ціла галявина яскраво-червоних квітів.

П. Щербонос. Декоративна ваза «Весняний букет». Баранівський ФЗ. 1960.

Тюльпан — одна з улюблених квіток українських фарфористів. Вона є і в букеті на старовинних вазах позаминулого століття, створених на Баранівському фарфоровому заводі, і у роботах художників вітчизняних мануфактур відносно недалекого минулого.

Декоративна ваза. Баранівський ФЗ. Перша третина ХІХ століття. НМУДМ

У Європі тюльпани почали вирощувати у шістнадцятому столітті. Потрапили вони сюди із Туреччини й призначались виключно для аристократії. Найціннішими тюльпани були у Нідерландах. У середині XVII століття цибулина цієї квітки коштувала фантастично дорого — майже як нерухомість, й символізували успіх і багатство.

В. та Л. Шевченко, В. Сіробаба-Климко. Чайний сервіз «Тюльпани». Сумський ФЗ. 1988

Ваза з зображенням різнокольорових тюльпанів Будянського фаянсового заводу

«Ірис був улюбленою квіткою короля Людовика XIV»

 — Зачаровують своєю палітрою відтінків іриси, а їхні пелюстки нагадують поєднання оксамиту та шовку…

— Ця дивовижно красива квітка названа на честь грецької богині веселки Іріди. Про ірис існує кілька легенд. Одного разу на небі з'явилась веселка небаченої краси й раптом розсипалася на дрібні уламки. А згодом там розцвіли іриси. Ще одна легенда розповідає, що Прометей викрав з Олімпу небесний вогонь і подарував його людям, і саме цієї миті з’явилась веселка, яка торкнулась землі та втілилась на ній в ірисах. Розповідають, що ірис був улюбленою квіткою короля Людовика XIV. Особливо він цінував сині іриси, що символізують досягнення цілей. Отож її вирощували у королівському саду у великих кількостях.

Ця квітка має не одне символічне значення. Вона означає і мужність, і успіх, і гармонію. Також ірис — символ добрих вістей. У XX столітті ці квіти любили зображати імпресіоністи. Всесвітньо відома виконана в імпресіоністичній манері картина Вінсента Ван Гога «Іриси», написана у 1889 році. Також любив малювати іриси Клод Моне. А ще ірис був культовою квіткою стилю модерн наприкінці XIX — початку XX століть. Цю квітку досить часто можна побачити на декоративних панно, вітражах, мозаїках того часу.

Г. Головіна. Декоративна ваза із ірисами. Київський ЕКХЗ. 1946

П. Щербонос. Чайна пара «Іріси». Баранівський ФЗ. 1960.

В. Долгачова, Р. Дмитрук. Декоративна ваза «Квіти миру й спокою — іриси». Коростенський ФЗ. 1980.

— Чи створювались якісь предмети посуду у формі квітів?

— Келихоподібну форму тюльпана мають предмети чайного сервізу Сумського фарфорового заводу. Довершеність дизайну надає розпис: стрункий величний тюльпан тягнеться до сонця.

В. Веретьохін, В. та Л. Івашини. Чайний сервіз. Сумський ФЗ. 1966

— Який квітковий український декор сервізів ваш улюблений?

— Дуже гарні сервізи та декоративні тарелі з травневими квітами, розписані художницею Аллою Хитько. Вони не раз експонувались у різних країнах світу. Її твори зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва. Витонченістю та майстерністю відрізняється візерунок по колу на стінах вази для квітів та супниці, ободку тарелів, внутрішньому боці салатниць та інших предметів столового сервізу «Український віночок», створеного у тандемі з відомим фарфористом Миколою Трегубовим. Люди здавна вірили, що вінок наділений силою оберега. Центральною квіткою у віночку є квітка багатства і пошани — півонія з її пишним, повним, округлим цвітінням.

М. Трегубов, А. Хитько, «Український віночок». Коростенський ФЗ. 1974.

Пишні китиці бузку — окраса її декоративного блюда «Травень». Ще одне надзвичайно ефектна робота Алли Хитько — «Травневий ранок». Вона — ода сонячному весняному ранку, коли прокидається сонце, а з ним і вся природа. Роботи створені більше ніж півстоліття тому, але квіти, зображені на них, не мають віку: як і сьогоднішні, вони чарівні. Квіти — вічне джерело натхнення митців у всьому світі. А квітковий декор у порцелянових сервізах та вазах — один з улюблених у поціновувачів краси, тому що він поза часом.

А. Хитько. Декоративне блюдо «Травень». Коростенський ФЗ. 1973.

А. Хитько. Декоративне блюдо «Травневий ранок». Коростенський ФЗ. 1973.

Раніше колекціонерка та дослідниця історії порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла, як українські майстри створювали фарфорові квіти, а також про пасхальні сувеніри з порцеляни.

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

Фото у заголовку: О. Жернова. Декоративне блюдо «Півонії». Одеса. 2020

Источник

Сео продвижение Одесса