«Дропи»: як не стати «грошовим мулом» для шахраїв

У світі кіберзлочинності з’являються все нові методи обману. Одним із найпідступніших і водночас маловідомих широкому загалу є використання дропів – людей, яких шахраї залучають до відмивання грошей або переведення їх у готівку. Часто дропи навіть не підозрюють, що стали учасниками злочину. А от відповідальність за дії – реальна й кримінальна.

Хто такі дропи?

Дроп – це людина, яка добровільно або через необізнаність погоджується, щоб її банківська карта стала частиною злочинної схеми. Через неї проходять гроші, здобуті шляхом шахрайства, кіберзлочинів, торгівлі наркотиками чи людьми. Головна мета злочинців – заплутати фінансові сліди, а дропи — лише інструмент.

Як працює схема?

Уявіть, вам пише незнайомець у соцмережі або надходить лист на пошту. Пропонують просту віддалену роботу: потрібно лише приймати кошти на свою банківську картку та пересилати їх далі. Обіцяють від 5 000 до 10 000 гривень на місяць, працювати – кілька хвилин на день, досвід не потрібен.

Насправді – це пастка. Саме так шахраї вербують дропів, або ж грошових мулів – людей, які допомагають їм переказувати та «відмивати» вкрадені гроші.

Як вас можуть втягнути в це?

1. Псевдовакансії

«Оператор із переказу коштів»

«Робота з дому – потрібна лише банківська картка»

«Відкрийте рахунок для компанії, вам платять за обслуговування»

Часто такі оголошення з’являються у Telegram-каналах, групах у Facebook, або навіть на реальних сайтах з працевлаштування. Обіцяють дохід «без зусиль», не питають про освіту чи досвід.

2. Прохання знайомих

«У мене не працює банківська система, можна я на твою картку отримаю гроші?» – зазвичай це або вже зламаний акаунт знайомого, або справжній знайомий, що сам став дропом.

3. Легкий заробіток через мобільні додатки

Користувачеві пропонують зареєструватися на платформі, пройти «верифікацію», передати копії паспорта або картки – а далі на цей акаунт починають надходити підозрілі кошти.

Чим це загрожує?

Шміголь Тетяна (старший оперуповноважений управління протидії кіберзлочинам в Одеській області ДКП НПУ) наголошує: незалежно від того, чи знали ви, що допомагаєте злочинцям – ви можете понести кримінальну відповідальність. Згідно зі ст. 209 Кримінального кодексу України, легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років з конфіскацією майна.

Також ваші дані можуть бути внесені до банківських «чорних списків», що ускладнить відкриття рахунків, отримання кредитів тощо.

Як не стати дропом: поради від кіберполіції

Не надавайте свої банківські реквізити третім особам.

Не відкривайте рахунки «для когось». Ви відповідаєте за все, що відбувається з вашими документами.

Стережіться «легкої» віддаленої роботи, де не питають про досвід, але просять особисті дані або доступ до банкінгу.

Перевіряйте оголошення про роботу – підозріло вигідні вакансії часто мають шахрайське коріння.

Додаткову інформацію про різновиди онлайн-шахрайств можна дізнатися на ресурсі «Кібербрама» (https://stopfraud.gov.ua/cybersecurity-in-life/shahrajski-shemy) – це освітньо-інформаційна платформа, створена за ініціативи Кіберполіції України, яка допомагає кожному користувачу мережі ознайомитись з найпоширенішими шахрайськими схемами та навчитися ефективно їм протидіяти.

Шахраї сьогодні шукають не тільки жертв, а й «помічників». Іноді це студенти, безробітні, пенсіонери – люди, які шукають заробіток. Але участь у схемах із грошима – це не підробіток, а злочинна діяльність.

Пам’ятайте: краще втратити фейкову «роботу мрії», ніж опинитися під слідством за чужі злочини.